Коли падають дерева

журба

Мені зовсім не сподобалось. Дуже депресивне кіно, забагато насильства, тупого насильства. Кіно пронизує безнадією. Для мене головна ідея залишилась незрозумілою. Во реально, що можна поцупити з цієї картини? Сцена на похоронах - це шедевр, сидять хто про що, хто про бога, хто про сало (як в житті). Бісить сучасний тренд, коли звуки гучно, а діалоги ледь чутно, сидиш крутиш колонки то гучніше, то тихіше, частину діалогів пропустив.

Якісно і емоційно потужно. Манюні актрисі можна Оскара, і ще капустянці :-) Цікаво, що в дитинстві кожного літа в гостях у бабусь це все бачила, але воно всеодно здавалось якимось потойбіччям, ну і оці всі питання стосунків були далекими. А в цьому фільму, прям достукались до всіх глибин про гірку правду життя у селі..

Марися Нікітюк майстерно відтіняє безтурботну юність персонажів гротескною провінційною журбою. Безвихідь ллється з екрану не гірше, аніж в роботах Звягінцева. Всі навколо живуть тихенько у стилі «а що люди скажуть?», і тільки дитячий максималізм Лариси та її коханого ніяк не бажає розчинятися в їдкому ацетоні буденності. Фільм «Коли падають дерева» вийшов хорошою соціальною драмою про юнацьке кохання з притомною грою акторів, живими діалогами та якісним відеорядом. Причому сцена сексу тут найкраща з тих, які я бачив в українському кіно. Це той випадок, коли державна підтримка та спільне виробництво з іншими країнами (Польщею і Македонією) допомогли отримати притомний продукт.

Фільм привабив трейлером із простою мовою, буденною мовою українських селян. Протягом всього фільму провідну роль відіграє бунтівне кохання, кохання заради якого йдуть на вчинки. Вдале та доречне поєднання у кінострічці інфраструктури міста і села створює власне атмосферу кохання та молодості. Дуже сподобалися сцена у воді та сцена сексу. Браво!!!

Половину фільму мене нудило(це не як негатив, а як факт, спостереження). Може через мою вразливість до сцен, де б'ють, вбивають. Дуже вони вийшли натуральні. Єдиним світлим промінцем була Вітка. Вона дала мені можливість додивитися фільм до кінця. Без неї навряд змогла б. Не завжди усе розуміла. Але загалом для мене фільм вартував перегляду. Щось незвичне. Рада, що в Україні таке створюють.

Сумний, депресивний фільм. Моя суб'єктивна думка.

Немає звуку????

Хороший фільм, символічний. Вартий перегляду.

Дуже вразив. В афекті була, після перегляду. Викликав сильні емоції