Погані дороги
Погані дороги
4.8/5
4.814815
Average: 4.8 ( 27 votes )
Дякуємо! Вашу оцінку враховано.

Погані дороги

Наталка Ворожбит
2020 рік
драма, воєнний
124 хв.
Мова оригіналу
Українська, Російська
Субтитри
Українські, Англійські
На жаль, за умовами ліцензійного договору цей фільм зараз не доступний у вашому регіоні

Синопсис

Короткий опис сюжету без спойлерів

П’ять розбитих доріг. П’ять історій про любов, ненависть, довіру, зраду і порушення особистих кордонів на фоні порушення кордонів державних. 

Читати повністю
×
Трейлер фільму «Погані дороги »

Схожі фільми

Усі фільми
Сподобався фільм? Підібрали для вас іще декілька зі схожим вайбом
/

Comments

Impressions of the film
Відгуки про фільм від глядачів TAKFLIX
Profile picture for user sydmitry
Дмитро Сидоренко
Основа фільму – однойменна п’єса Наталії Ворожбит. Попрацювавши над сценаріями українських картин "Кіборги" і "Дике поле", а раніше – російського серіалу "Школа" Валерії Гай Германіки, Ворожбит вперше виступила у ролі режисера власного фільму. Вдалося їй блискуче. "Погані дороги" отримали приз Веронського кіноклубу на Міжнародному тижні критиків Венеційського кінофестивалю. А на премії КІНОКОЛО вона отримала нагороду за найкращий дебют. Стрічка складається з п'яти новел, не пов’язаних між собою. Проте всі вони навіюють жах. Від моторошної історії про роздавлену автомобілем курку, немов з трилерів про жорстокість малих містечок, до сцени знущань проросійського бойовика над полоненою українкою. Драматургічний талант Ворожбит і хороший підбір акторів дозволив створити образи, що закарбовуються у пам’яті. Особливо слід відмітити Юрія Кулініча в ролі сепаратиста-Ґвалтівника. За перевтілення в цього непростого персонажа актор отримав приз премії КІНОКОЛО "За найкращу чоловічу роль". Це справді потужна драма, можливо, найсильніша з тих, які знімали про війну на Сході. Слідуючи за висловом Ніцше, якщо довго дивитися в безодню, безодня починає дивитися в тебе. З кіно про війну на Донбасі схожа історія. Дивитися такі стрічки непросто, але потрібно для того, аби зрозуміти людей, що добровільно чи ні потрапили в жернова війни. Щоб не забувати, що прямо зараз наші співгромадяни живуть в умовах постійної небезпеки й жаху, який більшість із нас може відчути хіба що в кіно.
Profile picture for user coffeeoki@gmail.com
Ksenia Smirnova
Фільм, який залишає післясмак і гору емоцій. Наче хтось змішав усе в голові і замісив з думок та вражень тісто. Не віриться, що це кіно про Україну, і в той же час стільки знайомого серед сюжетів. Мимоволі народжується обурення, протест, відраза і бажання просто втекти від болю, адже сюжет справді катує фрагментами української реальності. Фільм важкий, жорстокий, але відірватися від перегляду неможливо.
Profile picture for user makar.serg
Cергій
дивився у повній темряві і глибоко вночі - коли точно нема куди спішити і ніхто не відволікатиме. Так і треба дивитися. Я нічого не знав про кіно крім імені авторки. І тому нічого від нього не очікував. Крім того, що в анонсі було вказано, що це драма - отже налаштовувався витримати. Темп дій повільний, кожна важлива сцена закарбовується в пам'ять. Хочеться прискорити, і так би і було, якщо б дивився на звичному ютубі, де знаєш де розташована кнопка перемотки. Добре, що кнопки нема. Я казав собі: тобі важко дивитись? або місцями нудно? Ця сцена триватиме в моєму житті декілька хвилин, а в реальному житті тих, кого показують - це години, дні і навіть місяці, якщо не все життя. На ранок пишу цей відгук. Мозок під час перегляду підсвідомо шукав зв'язок між цими людьми, які були на екрані. Люди живуть в одному часі, в одному регіоні, говорять зрозумілою один для одного мовою, або декількома мовами, розуміють слова, але не розуміють сенси, світи тих людей, які стоять поруч і ці слова промовляють. Все як завжди, скажете. Так. Таке відчуття, що подібне відбувалося і відбуватиметься в інші часи, в інших просторах і в різних куточках світу. То, виходить, що нічого не змінюється? Принаймні для цих людей в таких обставинах. Де вихід з цього пекла? Бути іншим. І шукати своїх.
Alevtina Kakhidze
дивитися раджу ввечері, або не боліла голова на цілий день від сліз.
Руслан Сергеєв
Тяжкий. До кінця додивитися не зміг. До удару в ніс, а далі перемотка... Розумію лише одне, що жодна українська влада нічого не зробила у мирний час, щоб поліпшити економіку, а за нею і моральний стан людей з регіону. Інакше все було би по-іншому.
Profile picture for user dimabondar13@i.ua
Діма Бондар
дуже атмосферний фільм. Прості речі але пробирає до мурашок.
Profile picture for user irtsiad@gmail.com
Ira Dudnyk
Фільм дуже сподобався, подивилася на ніч, потім ще не могла заснути - думала про це все. Рекомендую однозначно!
Profile picture for user midnightsky.vg@gmail.com
Вікторія Горбатенко
періодично ставлю на паузу, не знаю, чи додивлюсь. важко.
Profile picture for user roman.makarchuk@gmail.com
Roman Makarchuk
Важкий, але дуже потрібний фільм. Пані Наталя - майстер своєї справи і вже одне її ім'я гарантує як якість розповіді, так і глибину закладених сенсів. Капотіння води в кінці - просто мурашки по шкірі.
Profile picture for user m.pysetskyi@gmail.com
Максим Писецький
Дуже не динамічне кіно. Показують кілька відірваних сюжетів, безнадійних і гнітючих.